На 71-й Генеральній сесії Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ), яка відбулася в травні 2003 року в Парижі, було прийнято рішення провести конференцію для керівників ветеринарних служб країн-членів МЕБ та деканів ветеринарних факультетів, щоб обговорити проблеми навчання студентів у галузі ветеринарної медицини в контексті нових економічних та політичних змін у Східній Європі.
З огляду на високий рівень системи освіти в галузі ветеринарної медицини, було прийняте рішення провести конференцію з питань удосконалення підготовки фахівців ветеринарної медицини 2-4 листопада цього року в Україні.
Загалом, у конференції взяли участь представники 27 країн євразійського регіону, з них 12 країн СНД та 15 країн Європи та Балтії, а також представники Продовольчої й сільськогосподарської організації ООН (ФАО) та Європейської комісії з питань ветеринарної медицини DG SANCO.
Учасники конференції зазначили, що в сучасних умовах розвитку суспільства виникла потреба в широкій інтернаціоналізації і кооперації в галузі підготовки фахівців ветеринарної медицини з врахуванням регіональних особливостей та рівнів розвитку країн, системи освіти, наукового потенціалу, традицій, фінансових та інших можливостей.
З огляду на сказане, учасники визначилися з подальшими напрямами, а саме:
співпрацювати з Європейською Асоціацією Установ Ветеринарної Освіти (EAEVE);
у навчальному процесі підвищувати роль єдиної кредитно-трансферної системи підготовки фахівців, що дасть змогу випускникам включатися в післядипломне навчання будь-якого закордонного університету;
внести в навчальні плани дисципліни, що забезпечують одержання знань з питань оцінки ризику, керування і контролем за якістю тваринницької продукції та керування благополуччям тварин;
за основу підготовки фахівців узяти принцип "Якість від ферми - до столу";
інтегрувати результати наукових досліджень у галузі ветеринарної медицини з урахуванням проблем охорони навколишнього середовища, біотехнології, біобезпеки, біотероризму та проблем продуктів харчування;
поширювати результати наукових досліджень за допомогою сучасних інформаційних технологій;
зміцнювати співробітництво між вищими навчальними закладами щодо стажування викладачів;
створити систему моніторингу в харчовому ланцюзі;
створити національний орган "управління кризою";
спеціалізацію здійснювати за схемою післядипломної освіти;
практикувати спільне проведення тематичних конференцій, семінарів із проблем удосконалення навчального процесу.